В Інтернеті дійсно можна зустріти багато суб'єктів з недобрими намірами, але це не є приводом для того, щоб відмовитися від користування цією мережею. Дотримуйтесь кількох простих правил, і ви будете гарантовані, що жодна людина з нечесними намірами не отримає доступу до вашої персональної інформації.

• Завжди звертайтеся до батьків чи учителів з будь-яких питань, пов'язаних із користуванням Інтернетом.
• Візьміть за звичку не надавати свою персональну інформацію в кімнатах чату та системах обміну миттєвими повідомленнями.

ПРИМІТКА 
Настроїти свою програму обміну миттєвими повідомленнями можна так, що «бачити» вас і надсилати вам повідомлення зможуть лише люди зі складеного вами списку знайомих.

Незважаючи на всі пов'язані з Інтернетом загрози, ним можна безпечно користува­тися за умови дотримання певних правил. Аналогічні правила та надійні й безпечні методи передавання даних Інтернетом розроблені і для персональної інформації.

Захищені сайти та шифрування

Ніколи не надсилайте персональну інформацію незнайомим людям. Це основне правило безпеки. Дітей молодшого віку потрібно вчити, щоб вони ніколи не по­відомляли в Інтернеті свої справжні імена, адреси та будь-яку іншу інформацію. Проте ви вже здатні визначити ситуації, коли це робити безпечно, наприклад у разі заповнення форми на сайті навчального закладу, до якого ви маєте намір надісла­ти документи про вступ. Головне, в кожному випадку треба бути впевненим, що одержувач інформації надійний. Не завадить також переконатися, що сайт захи­щений і на ньому використовуються технології шифрування.

Захищена веб-сторінка

Як уберегтися від непроханих візитерів?

Отже, ви мали змогу впевнитись, що є багато людей, які намагаються отримати доступ до чужих комп'ютерів. Проте існують засоби, що утруднюють цей процес або навіть унеможливлюють його. Найпоширеніші з них — брандмауери, а також антивірусне та антиспамове програмне забезпечення. Велике значення має також дотримання користувачами правил безпеки під час роботи в Інтернеті. 

Брандмауери

Взагалі брандмауер — це стіна з вогнестійкого матеріалу, що розташована між буквами й захищає їх від пожежі. Якщо вогонь вируватиме зовні то така стіна не дозволить йому досягти будинку. В комп'ютерній мережі брандмауером називати програмне та апаратне забезпечення, яке захищає локальну мережу від небезпек. Брандмауер розташовують між локальною мережею та Інтернетом або між окремими  ланками локальної мережі. Він відстежує й аналізує весь потік пакетів з даними що надходить до нього, і пропускає лише дозволені пакети. Таким чином, небезпечний код з Інтернету не може потрапити до локальної мережі. Принцип дії Брандмауера ілюструє рис. 4.2.

Рис. 4.2. Брандмауер у мережі

Корпоративні брандмауери, що застосовуються в мережах підприємств та установ складаються з апаратного та програмного забезпечення, завдяки чому вони надійно захищають внутрішні мережі. Для захисту домашніх комп'ютерів використовують так звані персональні брандмауери, які зазвичай реалізовані у вигляді програм.

Кожен користувач Інтернету повинен мати чітке уявлення про основні джерела безпеки, що йому загрожують. Це насамперед діяльність хакерів, а також віруси та спам.

 Хакери

Спочатку слово хакер було сленговою назвою комп'ютерного ентузіаста. Однак з часом воно набуло негативного значення, й тепер так називають людину, яка без дозволу  проникає до чужої комп'ютерної системи з наміром викрасти або зруйнувати дані. Більшість подібних хакерів воліють, щоб їх називали кракерами — від англійського слова «crack», тобто злом.
Існує багато способів, за допомогою яких Хакери проникають до чужих систем.

Крім програм, за допомогою яких певні люди намагаються проникнути до вашої системи, існують також засоби, що застосовуються для спостереження за вами. Це насамперед програмне забезпечення, яке зазвичай називають adware та spyware, шпигунські програми, програми для батьківського контролю, блокуючи програми тощо. Таке програмне забезпечення має багато функцій. Воно може відстежувати ваші звички стосовно мандрування Інтернетом, надсилати комусь дані без вашого дозволу, змінювати адресу домашньої сторінки вашого браузера і навіть змінюва­ти системні файли комп’ютера.

Інформацію про відвідувані веб-сторінки також можна отримати із cookie-файлів.